Широкого розголосу набула стаття «Броварщина – дерибан триває і набирає обертів! Як два голови майно громади ділили» про незаконний розподіл території Броварської районної лікарні між міською та районною радою, опублікована в минулому номері газети (№11 від 24 червня 2010 року). Ми вирішили взяти інтерв’ю у компетентної з питань, що нас цікавлять, людини – Лаптєва С. Г., полковника запасу, кандидата юридичних наук, члена постійної комісії районної ради з питань регламенту, депутатської етики, законності та правопорядку.

Сергію Гур`євичу, зараз широко обговорюються дії службових осіб Броварської районної та місцевої рад. Як стало відомо, деякими з них у спільну сумісну власність було безкоштовно передано майно Броварської центральної лікарні та будівлю поліклініки. Тобто в результаті цих дій районна громада безпідставно втратила половину свого майна. Ви, як депутат Броварської районної ради, розкажіть нам, будь ласка, що ж все-таки відбувається та які рішення приймаються за лаштунками міської та районної рад?

Так, факти зловживання своїми повноваженнями з боку владних осіб є не тільки в нашому місті та районі. Але у даному випадку вражає розмах скоєного злочину, адже громаді Броварського району було завдано збитків на суму 13,5 млн. грн. Проте схема власного збагачення на цьому не завершилась.

Відповідно до земельного плану в місті Бровари передбачена територія для розвитку лікарняного комплексу, будівництво якого дозволило б повноцінно обслуговувати жителів району та міста. Протее цю землю було розпродано під котеджну забудову. А будівництво поліклініки запланували в шостому мікрорайоні міста Бровари на землях, які вже встигли розподілити. Виходить, цю землю потрібно викуповувати для того, щоб побудувати лікарню.

Так, нічого безкоштовного не буває. Згадується випадок, коли потрібна була територія під розширення очисних споруд. Так райдержадміністрація не роздала, не подарувала цю землю, а продала. Тоді Броварам довелося заплатити 2 млн грн. за 2 га землі.

Землі, які призначались для будівництва лікарні, були передані у користування жителям міста та району, а броварська влада просто роздерибанила їх між своїми людьми! Хто їм надав право так розпоряджатися громадським майном?

На запити громадян влада постійно відповідає, що вільної землі нема. Як Ви вважаєте, чи дійсно це так?

В місті є вільна земля, але вона начебто «безкоштовно» роздається жителям інших міст і областей. Про це вже відомо громадськості, адже ситуація не раз висвітлювалася в місцевих газетах!

І такі рішення приймаються не зважаючи на те, скільки мешканців Броварів роками стоять у черзі на отримання землі, скільки серед них визначних людей, вчителів, лікарів, громадських діячів, які так поки і не дочекалися своїх по праву заслужених ділянок, і яким дійсно потрібно покращити житлові мови.

Вже йде мова про завершення будівництва поліклініки, наповненням технікою, устаткуванням. Виникає питання фінансування. Якщо б ці землі продавалися на аукціоні, то на виручені кошти можна було б закрити всі фінансові питання. Як відомо, сотка в Броварах коштує приблизно 5 тис доларів. Якщо підрахувати, що Броварські можновладці роздали 21 га землі, – це більше 10 млн. доларів!

Здається, що людській ненаситності немає меж! Навіть для району земельна ділянка в 2 га – це велика площа. А в Броварах вони що, корів випасають, отримуючи землю під особисте сільське господарство? Для прикладу, збудувати багатоповерхівку можна на 30 сотках.

Пане Сергію, чи намагалися Ви та Ваші однодумці вплинути на розвиток подій?

Звичайно, і були досягнуті певні результати такої роботи. Скоро відбудеться суд у справі екс-голови райдержадміністрації, і ведеться слідство у справі його правонаступника.

Також від Народного депутата України Савченка І. В. до Прокуратури, МВС України та СБУ було направлено депутатське звернення з проханням провести перевірку законності дій представників Броварської міської, районної ради, та притягнути їх до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Доводиться звертатись до вищих інстанцій, оскільки на міському та районному рівні ці справи закриваються. Депутатський корпус підтримує незаконні рішення влади, і неможливо пробитись крізь цю мовчазну стіну.

По депутатському зверненню вже надійшла відповідь від управління по боротьбі з організованою злочинністю за підписом начальника генерал-лейтенанта Черниха С. П. про передачу матеріалів перевірки щодо фактів зловживання службовим становищем посадових осіб Броварської районної та міської рад до Генеральної прокуратури.

Повертаючись до теми будівництва поліклініки: в Броварській пресі з`явилась інформація, що керівництво міста та району обіцяє вже у жовтні місяці ввести в експлуатацію приміщення нової поліклініки.

Мені також потрапила до рук ця придворна газета. І я обурений тим, що люди, які не мають на це жодного права, звітують про те, що побудували поліклініку і оснащують її технікою. Насправді теперішня влада не брала участі в будівництві, Але привласнює лаври. Участь влади полягала лише

в тому, що вона роздерибанила землі лікарні. В дійсності будівництвом займалися з одного боку – облдержадміністрація, з іншого – районна адміністрація. Поліклініка знаходилася в управлінні райдержадміністрації до 2009 року. Тому Сапожко ніяк не міг бути причетним до будівництва, однак тепер посміхається в телекамери і займається власним піаром, привласнюючи чужі здобутки і працю.

Сергію Гур`євичу, як Ви бачите цю ситуацію з точки зору закону? І кого зрештою мають притягнути до відповідальності?

В Законі України про місцеве самоврядування (ст.42, п. 4, 5) чітко сказано: міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень; і є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед відповідною радою.

Тож очевидно, що відповідати має тимчасово виконуючий обов’язки міського голови.

Пане Сапожко, поясніть броварчанам, будь ласка, як таке могло статися, що стільки землі пішло за вітром, що громада втратила свою власність? Що Ви робите на тій посаді, яку займаєте? Виділяти землю людям не заборонено, але все ж потрібно робити з розумом, почуттям міри і, головне, за законом! Чому інтереси громади для Вас ніщо? Можливо тому, що громада не довіряла Вам управління своїм майном і не обирала Вас на цю посаду? Але за все свого часу доводиться розплачуватися.

В статті 1 Земельного Кодексу України сказано, по-перше, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (в такий спосіб Ви її охороняєте?). А по-друге, використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства.

Виходячи з усього сказаного, можна зробити висновок: в Броварах Земельний Кодекс чомусь не діє, а влада займається тим, що безкарно, не боячись відповідальності, порушує закони України та наносить матеріальну шкоду жителям міста та району.

Але за свої дії на займаній посаді доведеться

відповідати.