В часи СРСР питання дошкільної освіти було розв’язане чи не найкраще в світі. Кожне маля мало можливість відвідувати дитячі садочки, яких було вдосталь. У середині 90-х в умовах економічної кризи вони спорожніли. Цьому спряла як економічна розруха, що панувала у ті часи, так і зниження народжуваності. Місцева влада швидко зорієнтувалася: передала приміщення для дошкільнят банкам, фірмам та установам, перепрофілювавши їх в такі собі «дитсадки для грошей». В результаті у багатьох містах, в тому числі і в Броварах, батьки тепер змушені ставати в чергу на місце в дитсадку ще до народження дитини. Деякі із них розповідають, що оформити свого малюка в дитсадок можна лише давши хабаря в розмірі 100—200 доларів.

Міністерство освіти України видало доручення всім обласним адміністраціям організувати відновлення закритих дитячих садків та використання їхніх приміщень за призначенням. Відтепер це можуть бути тільки дитсадки або заклади для дитячого дозвілля. Проте є одне «але»: заснування одного дитячого садка «з нуля» коштує не один мільйон гривень, і має фінансуватися з бюджету населеного пункту.

Непроста ситуація склалася і в нашому місті. Колись у Броварах налічувалось 27 дошкільних установ. На цей час їх нараховується лише сімнадцять, при тому, що за роки незалежності розпочав роботу лише один – д/с «Сонечко», який розташований в прибудованому приміщенні нової багатопорверхівки. Звичайно, це не може вирішити проблеми дошкільного виховання. Декілька садочків взагалі простоюють. В одному із них – по вулиці Гагаріна – було відкрито природничий коледж, але потім у нього відібрали ліцензію, і приміщення досі порожнє. За чутками, воно належить одному із впливових депутатів броварської міської ради.

Приміщення по вулиці Київській взагалі віддали під офіси. В багатьох із дошкільних установ розміщені служби міськвиконкому і райдержадміністрації. В колишньому садочку знаходиться Броварський міський будинок дитячо-юнацької творчості, який обіцяли перенести до нового адмінбудинку, але потім забули. Влада всіляко декларує свою турботу про підростаюче покоління, а насправді взагалі нічого не робить для вирішення цієї проблеми.

От і вимушені батьки записуватись на місце ще до народження дитини, ставати в черги і чекати свого часу. Добре, коли є дідусі і бабусі, які мають можливість доглядати своїх онуків, а якщо ні? В наш час, коли кожна сім’я виживає, як може, а матері працюють на рівних зі своїми чоловіками, діти просто стають нікому не потрібними. Це призводить до погіршення виховання, левову частку якого складає вуличне, і до сімейних криз. Тому необхідно якнайшвидше перейти до вирішення даної проблеми, і для початку забрати всі приміщення, де раніше були дитсадки, і які зараз використовуються не за призначенням. Тоді не буде хабарництва і наживи, а діти будуть доглянуті.